Досягнення людиною життєвого успіху є
однією з найважливіших проблем, які постали перед людством у XXI столітті. Розглядаючи життєву компетентність як
властивість особистості, ми визнаємо, що її можна розвивати та
вдосконалювати.Елементи життєвої компетентності (знання, уміння і навички,
життєвий досвід, фізичний потенціал, задатки та здібності, риси характеру,
креативність та інтелект, духовність особистості) поєднуються в різних
конфігураціях для вирішення людиною конкретних завдань та розв'язання проблем,
які ставить перед нею життя.
Соціальна компетенція — це сукупність
здатностей, які визначають рівень соціабельності особистості, розуміння нею
суспільства та соціальних процесів, осмислення своєї причетності до них.
Соціальна компетенція охоплює особистісні якості (комунікабельність,
відкритість, чуйність тощо), знання, цінності та принципи особистості
Компетентнісний підхід до навчання передбачає формування в школярів
комунікативної компетенції. Це поняття ми розуміємо як здатність ефективно і
творчо застосовувати знання в нових, нестандартних ситуаціях.
Комунікативна компетенція включає три складові: мовну, мовленнєву і
соціокультурну. Мовленнєва компетентність, яка є складовою комунікативної,
виявляється в умінні школярів використовувати мовні засоби для побудови
діалогічних і монологічних зв’язних висловлювань. Важливе місце в цьому процесі
належить урокам розвитку зв’язного мовлення, основною метою яких є застосування
знань та вмінь для побудови зв’язних висловлювань. У школярів формуються
вміння: будувати розповідь і міркування за запитаннями, за даним початком;
складати опис за власними спостереженнями; створювати план тексту і усний та
письмовий переказ тексту за складеним планом; писати з попереднім складанням
плану твір, лист, інструкцію до гри; будувати твір – розповідь, твір з
елементами опису, міркування, розрізняти науковий і художній описи.
Наш час – це час кардинальних змін у
суспільстві. Саме зараз Україні потрібні громадяни, які здатні приймати
нестандартні рішення, вирішувати різноманітні проблеми; громадяни, у яких добре
розвинене критичне мислення; сформовані навички ефективного спілкування, які
вміють творчо працювати. Тому перед сучасною школою гостро стоїть проблема
розвитку соціальної діяльності учнів, а саме:
- Здатність формувати власну точку зору та
поважати думки інших
- Вміння вступати в контакти з усіма людьми,
уникати конфліктних ситуацій
- Формувати бачення самого себе у
взаємозалежності з іншими
- Формування цінностей суспільства
- Оволодіння усним і писемним спілкуванням
- Уміння осмислювати інформацію
- Саморозвиток і самоосвіта.
В учнів навчальна діяльність формується
шляхом набуття досвіду культури поведінки в соціальному оточенні, співпраці у
різних видах діяльності. Входження учнів у суспільство підносить роль
соціальної компетенції. Соціальна компетенція
формується при використанні інтерактивних технологій, а саме – роботи в
групах.
Робота в групах – технологія, яку можна
використовувати для вирішення складних проблем, що потребують колективного розуму.
Коли діти навчаються разом з іншими, вони відчувають істотну емоційну та
інтелектуальну підтримку, яка дає можливість вийти далеко за рамки їхнього
нинішнього рівня знань і умінь. Невимушена обстановка сприяє розвитку навичок
міжособистісного спілкування.
Набувають таких навичок:
- Працюють так, щоб не заважати іншим
- Вислуховують думки кожного
- Користуються додатковою літературою
- Виконують роботу у визначений час
- Мають можливість висловлювати свої думки
Формувати
компетентнісну особистість учня, спрямовану на досягнення успіху в житті,
виконання різних життєвих та соціальних ролей, здатну спілкуватися в
гармонійній площині взаємовідносин між людьми-завдання вчителя.
Для цього потрібно
створити умови максимального розвитку
особистості учня та його підготовку до самореалізації в житті з опорою
на такі ціннісні орієнтири, як інтелект, культура, здоров’я.
Щоб зацікавити
учнів, треба дбати про гармонійне поєднання мотиваційного, змістового,
процесуального та розвивально – виховного компонентів уроку. Тому всі аспекти
навчання повинні бути спрямовані на розвиток творчої особистості, розкриття
обдарованості кожної дитини.
Загальнокультурна
літературна компетентність – сприйняття літературних творів як важливої
складової національної культури, розуміння при належності літератури до сфери
худ. культури, уявлення про важливі етапи розвитку літ. процесу, знання
основних фактів про життя і творчість відомих письменників.
Важливим напрямком
мовленнєвого та розумового розвитку учнів є формування в них умінь спілкуватися
між собою, необхідно розвивати у них спеціальні уміння бачити навколишні
предмети (спостерігати), сприймати їх істотні ознаки, розкривати тему й основну
думку висловлювання, добирати й систематизувати здобуті знання. Для цього
практикую різні прийоми і методи, щоб формувати уміння спостерігати і бачити
істотні ознаки об’єктів навколишнього середовища, доцільно організовувати
прогулянки з дітьми, практикувати вправи на впізнання предметів за даними
ознаками, відгадування загадок, логіко-стилістичні вправи, ігри .
Ціннісно – світоглядна компетентність – розуміння національних и
загальнолюдських и моральних цінностей та світоглядних категорій, відображених
у літературі, вміння визначати і обґрунтовувати своє ставлення до них,
відстоювати свої моральні позиції.
Читацька компетентність – здатність
активно, цілеспрямовано сприймати художній текст на особистісному рівні, творчо
опрацьовувати його залежно від вікових та пізнавальних можливостей, вміти
самостійно і продуктивно працювати з книжкою, різними джерелами інформації,
орієнтуватися у світі книжок.
Комунікативна компетентність комплексне
застосування мовних і немовних засобів з метою спілкування в конкретних
соціально – побутових ситуаціях, уміння орієнтуватися під час спілкування,
ініціативність у спілкуванні – вміння адекватно і доречно практично
користуватися мовою в конкретних ситуаціях.
Літературна компетентність передбачає такі
здатності:
- Оволодівати системою знань, умінь і
навичок з предмета
- Повноцінно сприймати літ. твори
- Самостійно спілкуватися з літ. твором,
вступати в діалог з автором через текст
- Розвивати мовні, творчі, інтелектуальні
здібності
- Розуміти прочитані твори, уміти
розмірковувати над їх змістом, висловлювати оцінні судження щодо прочитаного
- Засвоювати уявлення про світ, що сприяє
успішній соціальній адаптації
- Робити висновки, формулювати власну
думку, відповідати на запитання за змістом прочитаного, уміти обґрунтовувати
свою відповідь
Таким чином, навчання стає цікавим, радісним,
водночас створюються умови для бажання читати. Самостійно поповнювати свої
знання, пробуджується емоційне задоволення, радість від отриманих знань і самого процесу їх
засвоєння.
Одна з вимог життя до школи є формування
школяра, як активної самодостатньої творчої особистості. В одній із праць В.
Сухомлинський відзначив: “Все що учень може взяти сам, не можна йому давати”.
Він вважав, що вчителеві треба створювати на уроці ситуації, в яких учень
переконувався б у тому, що покладатися можна тільки на власні сили, на свою
працю. Хай за урок учень зробить менше, але цілком самостійно. Труднощі у
навчанні, невдачі школяр має вчитися долати самостійно. На уроці, вважав В. Сухомлинський, треба лише заохочувати
ініціативу учнів, давати їм змогу в деяких випадках самостійно вибирати шляхи оволодіння матеріалом. Отже,
навчання ґрунтується на активній позиції учнів, їхній пізнавальній
самостійності.
Актуальним сьогодні
є впровадження у навчальний процес таких засобів активізації, як системи
пізнавальних і творчих завдань, застосування різних прийомів співробітництва і
навчального діалогу, групової та індивідуальної роботи, що сприяє зміцненню
інтересів .Сьогодні неможливо вже навчати традиційно: у центрі навчально –
виховного процесу має бути учень. Від його творчої активності на уроці, вміння
доказово міркувати, обґрунтовувати свої думки, вміння спілкуватися з учителем,
учнями класу залежить успіх у свідомому опануванні шкільної програми.
Під час проведення виховних годин
використовую такі інтерактивні технології:
- «мікрофон» дає змогу кожному учневі по
черзі швидко відповісти на запитання або висловити свою думку
- «акваріум» допомагає вдосконалювати
вміння учнів дискутувати, обґрунтовувати свої думки
- «робота в групах» сприяє вирішенню
складних проблем, для чого необхідно застосовувати колективний розум.
Даючи базові знання учням у школі,
потрібно навчити їх вчитися упродовж життя використовувати здобуті знання на
практиці. Виховання творчої особистості,здатної самостійно мислити, пропонувати
оригінальні ідеї, приймати сміливі нестандартні рішення- головне завдання
повсякденної праці вчителя. Зокрема, під час вивчення та обговорення питань
поведінки. Ставлення до навчання та життя у класному колективі визначили для
себе шляхи подолання своїх труднощів і об’єднали їх у пам’ятку.
Під час підготовки до відкритої виховної
години «Країна ввічливості» учні мали змогу обробити різноманітну інформацію
подану в довідковій літературі, дитячих журналах. Активність дитини у здобутті
інформації, потреба у нових уявленнях дуже висока. Все, що дитина бачить
навколо себе у класі, все, чим вона користується щодня на уроках і в
позаурочний час дає величезний поштовх до активізації її розумових процесів,
сприяє розвиткові мислення, спостережливості, ініціативи і самостійності. Для
того,щоб дитина могла краще розкрити свої здібності, свій навчальний потенціал
і водночас почуватися комфортно на уроці, використовую різнорівневі завдання,
підбираю індивідуальні завдання для кожної групи дітей, планую роботу в парах ,
групах.
Заохочення,навчально
– пізнавальна гра, створення ситуації успіху, проблемної ситуації, спонукання
до пошуку альтернативних рішень, виконання творчих завдань, створення ситуації взаємодопомоги – є
результатом щоденної співпраці як на уроках , так і в позаурочний час.
Усіма можливими
засобами стимулюю творчу активність учнів, ставлю основне завдання – допомогти
дитині розкрити свої творчі здібності.Результатом такої роботи є участь
Полякова Олега у щорічному регіональному конкурсі «Найкращий відгук на сучасну
дитячу прозу». Постійні виступи на шкільних святах та конкурсах.
Усім відомо, що діти від природи допитливі і йдуть
до школи з бажанням вчитися. Щоб
не згас цей вогник допитливості, щоб кожна дитина могла розвинути свої творчі
можливості, необхідне розумне керування з боку вчителя.
А для цього
необхідно перетворити кожний урок у школі в урок мислення-спілкування, де
істина зароджується у палкій суперечці, у діалозі, під час якого важливо
навчити кожного учня міркувати, знаходити нові, оригінальні рішення і
отримувати задоволення від навчання.
Розвиток соціальних
компетентностей у кожного школяра потребує від учителя застосовування на уроці
творчих завдань, що складають систему, яка дасть можливість урізноманітнити
творчу діяльність учнів і забезпечити перехід від репродуктивних,
формально-логічних дій до творчих.
